Серед типових порушень поведінки дітей не можливо не помітити гіперактивну дитячу поведінку. Симптоми гіперактивності були вперше описані як розлад в 1902 році англійським лікарем Д.Стіллом, який вважав, що поява симптомів викликана слабким «гальмуючим волеспрямуванням» («inhibitory volition») і «недостатнім моральним контролем» («defective moral control») .

 Впровадження процедури зовнішнього незалежного оцінювання якості базової освіти випускників закладів системи загальної середньої освіти зумовлює необхідність забезпечення належної методичної підготовки вчителя як менеджера освітнього процесу до якісного розв»язування стандартизованих та  створення власних тестових завдань, адаптованих до конкретних умов протікання освітнього процесу  та особливостей учнівського контингенту.

 Важливість означеного напрямку методичної роботи зумовлена активним застосуванням тесту як інструментарію вимірювання результатів  компетентнісно-орієнтованого  навчання  в умовах моніторингу якості освіти та застосування зовнішніх чинників визначення результативності освітнього процесу. Разом з тим тест має використовуватись і як продуктивний навчальний прийом, орієнтований на досягнення  визначеної  освітньої якості.

На сучасному етапі  реалізації Концепції профільного навчання  особливої   актуальності набуває  проблема  конструювання та експериментального застосування в профільно спрямованому освітньому просторі підручника нового покоління, що оптимально задовольняє запити  учасників освітнього процесу.

У напрямку задоволення потреби профільної школи в належному навчально- методичному забезпеченні викладання навчальних дисциплін, зокрема у відповідних профілю підручниках, існує потреба залучення науковців та практиків до  вироблення загальних і спеціальних критеріїв змісту підручників з обґрунтуванням їх специфіки для окремих профілів.

Початок навчання у 5-му класі пов’язаний із збільшенням навантаження на психіку учнів, у цей час вони переживають період адаптації до нових умов навчання. Вони можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, надмірно галасливими, непосидючими.

         Специфікою сучасного освітнього простору школи як компетентнісно орієнтованого, продуктивного навчально- розвивального середовища зумовлено необхідність зміни усталених методичних підходів до побудови уроку та його дидактичного оснащення, потребу забезпечення продуктивного навчально- методичного супроводу  формування мовної особистості учня.

У вихованні людини видатний педагог В.А. Сухомлинський вбачав і життєву мудрість, і майстерність, небезпідставно вважав педагогіку мистецтвом, що потребує служіння лише по-справжньому натхнених та талановитих людей. До народження  такого вчителя-майстра, вчителя-творця, очікуваного сьогоденням, призводить гармонічне поєднання людяності та  високого професіоналізму , особистісної неповторності та компетентності. І якщо особистісне становлення освітян як процес не потребує системного методичного супроводу, то професійна самореалізація та  фахове  вдосконалення вчителя неможливі без системного методичного  навчання та консалтингу.

Практична діяльність  педагога  в умовах процесів трансформації, високої мінливості  сучасного освітнього середовища вимагає не лише вміння адаптуватися до нового, але й готовності  випереджати події, займати продуктивну позицію. Як результат – методичне забезпечення  процесу професійного навчання   менеджерів освіти в межах методичної роботи , що здійснюється адміністрацією освітньої установи, повинне мати виражену тенденцію до практичного спрямування, відображення чинних тенденцій сьогодення, уникнення надлишкової затеоретизованості, яку не можна застосувати на практиці.

Тому важливою характеристикою андрагогічного процесу стає використання ситуаційних вправ з їхньою практичною спрямованістю та наявністю прототипу реальної ситуації.
В останні роки в освітніх системах багатьох країн набуває використання оптимально відповідний вимогам сьогодення кейс-метод (кейс-стаді). Інколи його ототожнюють з методом конкретних ситуацій, хоча він –  лише один з найбільш популярних  варіантів цих методів.